Vania Marcadé

Catégorie : Non classé

  • Sur les rumeurs infondées de « tortures », de tabassement sur les opposants russes emprisonnés

     

    Nous avions appris dans plusieurs media que la police pénitentiaire avait tabassé une des Chattes en chaleur, Maria Aliokhina, se référant même au récit de l’avocate qui l’avait déclaré. Aujourd’hui, nous apprenons par cette même avocate qu’elle n’a jamais parlé de cela. C’est un cas criant de la façon dont l’opposition non parlementaire, dans de trop nombreux cas, fait de rumeurs, lancées sans preuves,  des réalités répandues par les media du monde entier. La plus horrible rumeur est celle sur le malheureux Maghnitski dont son patron, l’escroc en fuite William Browder, avait affirmé qu’il avait été « battu à mort » en prison. Comment pouvoir distinguer le vrai  du faux ou même du vraisemblable dans cette profusion d’intoxications médiatiques?

    НОВОСТИ

    Адвокат Оксана Дарова опровергла факт избиения Марии Алехиной сотрудниками спецназа в СИЗО Соликамска.

    19.07.2013

  • La philosophie du boudoir au « Monde »

    L’avez-vous bien foutue, Monseigneur?

    Quelle délicieuse façon a Piotr Smolnar  pour traduire  les insultes des Femen à Poutine, qui n’en a eu cure : » va te faire foutre! », c’est délicieusement sadien, voire flaubertien – mais aujourd’hui on traduirait : « va te faire enculer », ce  qui est d’un vulgaire, d’un vulgaire… un vulgaire qui n’est pas dans le style comme il faut du « Monde »…Au « Monde » on n’encule pas, on fout!

    « Le Monde » ne sait pas si Snowden est un traître ou un courageux dénonciateur de l’hypocrisie des pouvoirs qui font la morale aux autres. Le papier  omet de dire que Valls avait, de toutes façons, déclaré qu’il était contre  l’attribution de l’asile politique à Snowden. Ce n’est pas cela qui est scandaleux, ce qui est scandaleux, une honte, c’est le fait d’avoir interdit le survol de la France à l’avion du Bolivien Evo Morales au prétexte qu’il aurait contenu comme passager Snowden. Cela n’indigne pas du tout « Le Monde », alors que c’est une honte pour la France, surtout pour un gouvernement de gauche qui a fait montre là de lâcheté. La gauche sous Hollande est forte avec les faibles : la Bolivie – qu’est-ce que cela représente, à côté de l’Amérique ; même lâcheté de Valls qui, à l’avance, refuse tout asile à Snowden, mais l’accorde à la créatrice des Femen qui a dans son pays, l’Ukraine, scié une croix orthodoxe à Kiev, ce qui est, visiblement, pour la France, et pour « Le Monde » un acte de courage politique qui doit servir à tous de modèle à l’avenir… Valls est fort avec l’Ukraine et lâche  devant l’Amérique.

    « Le Monde » justifie l’attribution de l’asile politique à l’inspiratrice ukrainienne des Femen. On est tout de même étonné. Avoir fait la « performance » du sciage d’une croix en bois, à grand renfort de caméras,  est considéré non comme un acte de vandalisme et d’insulte aux croyants, mais comme un acte valeureux qui mérite d’échapper à la justice de son pays. Toinette Smolar ne retient d’ailleurs comme hauts faits de la Femen en question que cette agression et, bien entendu, l’action, d’ailleurs ratée, contre Poutine à Hanovre. Il omet de mentionner la bacchanale ridicule des adeptes Femen autour des nouvelles cloches  dans la cathédrale Notre-Dame de Paris, mais une croix orthodoxe sciée et Poutine envoyé chez les Grecs, ça lui suffit, et cela suffit au « Monde » pour montrer le bien-fondé de l’asile politique accordé à la chef des Femen. Les Femen visiblement plaisent beaucoup aux dames du »Monde », plus qu’Ingrid Bettencourt, « dévote » et « détestée » qui est ridiculisée de façon indigne dans un autre article du journal. La tolérance, la tolérance…

     

  • Sur le faux droit moral attribué, du fait de manoeuvres frauduleuses, sur l’oeuvre d’Alexandra Exter

     

    The Cours d’Appel de Paris / Appeal Court in Paris ruled on 25 June 2013 (Order 12/21691) that the Alexandra Exter Association and its President, Andréi Nakov, would not hold the moral rights to Alexandra Exter. The order was made in favour of the plaintiff, Igor Toporovsky, of Brussels, who had loaned several of his canvases to the exhibition, ALEXANDRA EXTER, held in the Chateau Musée in the city of Tours, January-March 2009. The order states that Mr Nakov had originally obtained the moral right over the art of Alexandra Exter “in a fraudulent manner” and that as a result the court ordered that the Alexandra Exter Association and its President, Mr Nakov, to each pay 5,000 euros to Mr Toporovsky as well as all court costs. In addition, a decision of the court in Tours on 10 June 2013 officially recognised the authenticity of Mr Toporovsky’s paintings, together with their provenances, and ordered their restitution to the collector.

  • Les grosses Berthas du « Monde » (suite)

    Cà y est : les ordres ont été donnés. Par qui? Cela est aussi mystérieux que les ordres prétendument (mais quelquefois réellement!) donnés par le FSB…En tout cas, chaque fois que s’approche  un travail en commun de la communauté internationale ou européenne avec Poutine, le bataillon des activistes se répand dans tous les media, « Le Monde »,  en première ligne. Puisqu’il est réputé être un « journal de référence », on s’attendrait, non pas qu’il soit un thuriféraire de la Russie d’aujourd’hui, mais au moins qu’il la traite de la même manière, disons que les Etats-Unis, en informant tout d’abord, en commentant ensuite et en critiquant s’il le faut, en donnant la parole à des personnalités diverses, pro et contra… Il faut dire que pour les Etats-Unis, c’est plutôt massivement pro, avec de timides informations sur Occupy Wall Street, le traitement des  grévistes de la faim de Guantanamo, le traitement du soldat Manning ou l’activité militante de Julian Assange (qui mène une vie « mondaine », séquestré à l’ambassade londonienne d’Equateur – selon le journal de référence), ou maintenant  Snowden. Pour la Russie, ce n’est que contra – tous les événements, négatifs ou positifs, sont traités à charge, donnant au lecteur un aperçu sur la Russie d’aujourd’hui comme un Etat « politico-militaire » (ce sont les termes régulièrement utilisés). Drôle d’Etat politico-militaire où la presse et internet sont libres : il suffit de lire des journaux virulents comme « Niézavissimaya gaziéta » ou « Viédomosti », des journaux critiques à la manière de notre « Libération », comme « Kommersant », des journaux mi-critiques mi-consensuels comme « Argoumienty i fakty » ou le tabloïd « Moskovski komsomoliets », des sites internet comme « gazeta.ru », « novaya gazeta », sans parler de tous les blogs d’opposants, en particulier, celui de Navalny dont les éructations et les insultes ad hominem remplacent tout programme politique – il est vrai qu’à présent que Navalny veut se présenter à la mairie de Moscou, il a fait disparaître son lexique outrageux, et comme il n’a pas de programme, vont lui venir en aide Gouriev et Prokhorov.

     Mandras a quitté, semble-t-il, ses postures hystérisantes  anti-russes de jadis, mais elle n’en pense pas moins… Est-elle toujours au CNRS, comme cela était annoncé naguère, ce qui m’avait fait dire : »pauvre CNRS! »? En tout cas, un scientifique se méfie du pathos et est plutôt du côté du logos, c’est à dire d’une approche froide et rationnelle des faits. Or que fait Mandras? Elle nous reparle de « fraudes », sans qu’on ne nous ait donné jamais une définition de ce mot dans la réalité des élections russes. S’il y a eu des fraudes avérées quelque part, c’est-à-dire faites volontairement pour truquer les élections, on déclare que la fraude est la règle générale de toute l’élection. S’il y a eu des cas avérés de bourrage d’urne quelque part, l’activiste décide que le bourrage d’urne a lieu partout. Si dans telle république (du Caucase), le parti du président ou le président obtiennent 99 et quelques pour cent des voix, comme à l’époque soviétique, les journalistes activistes clament que cela est significatif pour tout la Russie, omettant volontairement que, par exemple, dans la région de Vologda, ce parti et ce président n’ont obtenu que 35 pour cent des voix. Si un Gouriev vient s’installer en France par peur de représailles, les journalistes activistes clament qu’il y a dans tout  le continent russe une persécution générale de l’élite, sans doute opérée par « l’élite politico-militaire » dont se gargarise Jégo. S’il y a une agression contre le chef du ballet du Bolchoï, les activistes s’empressent de claironner que c’est ainsi dans toute la Fédération Russe…

    Et tout à l’avenant!

  • « Malévitch » à Kiev fin mai 2013

    431585_509099625803524_143527891_n

    cliquez sur l’image!

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    ПРЕС-РЕЛІЗ

    презентації монографії Жана-Клода Маркаде “МАЛЕВИЧ”/ “МАЛЕВИЧ”/ круглого столу “Малевич і Україна” (круглого столу “Малевич і Україна” (

    28 травня, з 17.00 до 19.00 , зала 2

    зустрічі малевичезнавців Жана-Клода Маркаде та Дмитра Горбачова із учасниками Києво-Могилянської Бізнес Школи
    29 травня, 18.00 Києво-Могилянська Бізнес Школа,
    вул. Волоська 8/5, 4 корпус, 4 пов. 410 аудиторія

    лекції Жана-Клода Маркаде
    Про деякі характерні відмінності українського авангардного мистецтва В ІЗОЛЯЦІЇ. ПЛАТФОРМІ СУЧАСНИХ ІНІЦІАТИВ
    31 травня, 17.00 Донецьк

    що відбуваються в рамках
    третього міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» (Мистецький Арсенал, вул. Лаврська 10-12, Київ).

    Всі три події мають спільний мотив – повернення до Києва і в Україну творчості геніального мистця ХХ ст. Казимира Малевича. Головним гостем та спікером стане французький дослідник українського і російського авангарду проф. Жан-Клод Маркаде із Франції.

    Проф. Маркаде є знаним та авторитетним експертом. Автор кількох відомих праць з авангардного мистецтва, зокрема франкомовної монографії. Malévitch (1990). Російський авангард. 1907-1927 (1995, 2007); куратор ряду виставок в провідних музеях світу (Пуні, 1992-1993 в Парижі та Берліні; Російський символізм, 1999-2000 в Мадриді, Барселоні, Бордо;

    Видрукувана видавництвом РОДОВІД книга «МАЛЕВИЧ» є україномовною редакцією франкомовної монографії Malévitch 1990 року (переклад українською Василя Старка, дизайн Ірини Пасічник). Чому так важливо було опублікувати цю працю українською ? Перша і найпростіша причина – найвідоміший мистець ХХ століття народився в Києві і в автобіографічних текстах називав себе українцем. Проф. Маркаде в передмові до

    української редакції зазначає : «Є елемент, який відрізняє мою роботу від більшості інших досліджень про Малевича – це увага до українського коріння малярської поетики Малевича, що замовчують або туманно висвітлюють, і не тільки в російських дослідженнях… У всіх моїх статтях і книгах про так званий «російський авангард», поняття якого усталилося лише з 1960-х років, я розрізняю в цьому потужному новаторському художньому потоці три напрямки або «школи»: петербурзька, московська й українська (до неї належать Олександра Екстер, Давид і Володимир Бурлюки, Архипенко, Малевич, Баранов-Россіне й, почасти, Ларіонов та Татлін)». Партнер друку книги – фамільна друкарня HUSS

    Інша важлива причина появи такого дослідження в Україні – це дискусії навколо творчості Малевича, і навіть її нерозуміння, а то й часткове невизнання. Праці Малевича багатогранні, в них часто нашаровується кілька культур. Зрозуміти, “прочитати” їх відразу, глянувши на зображення в інтернеті, буває складно. Дослідження проф. Маркаде цікаво читати – в ньому розкладена по поличках еволюція творчості польсько-українсько-російського маляра, архітектора, теоретика, педагога й мислителя.

    Круглий стіл “Малевич і Україна” дозволить іншим малевичезнавцям представити свої дослідження і, можливо, окреслити нові публікації. Модератор круглого столу – доктор літературознавства Тетяна Огаркова, редактор книги “МАЛЕВИЧ”, викладач Києво-Могилянської Академії. Запрошені учасники – проф. Дмитро Горбачов, автор і головний редактор збірника “Малевич і Україна” (Київ), проф. Георгій Коваленко, академік Академії мистецтв Російської Федерації (Москва), дослідник російського і українського авангарду, Олена Кашуба-Вольвач, кандидат мистецтвознавства, автор книги “Олександр Богомазов. Автопортрети”, Тетяна Павлова, докторант, автор досліджень про мистців харківського авангарду Б. Косарева та В.Єрмілова (Харків), проф. Ольга Лагутенко, автор книг з української модерної графіки (Київ) та інші.

    Про мистецтво і філософію Малевича як людини-творця та візіонера буде розмова на зустрічі малевичезнавців Жана-Клода Маркаде та Дмитра Горбачова із управлінцями українських компаній у Києво-Могилянській Бізнес Школі (kmbs). Казимир Малевич кардинально змінив ландшафт тогочасного культурного простору та показав вихід на якісно інші виміри в живописі. Саме ця логіка творіння радикально нових концептів особливо цікава не лише у сфері мистецтва, але і бізнесу. Модеруватиме дискусію декан kmbs Олександр Саврук.

    “Деякі характерні відмінності українсткого авангардного мистецтва першої четверті ХХ століття” – такою буде тема лекції проф. Жана-Клода Маркаде в В ІЗОЛЯЦІЇ. ПЛАТФОРМІ СУЧАСНИХ ІНІЦІАТИВ (Донецьк), яку він прочитає 31 травня о 17.00

    Організатори подій: видавництво РОДОВІД, Києво-Могилянська Бізнес Школа, «ІЗОЛЯЦІЯ. ПЛАТФОРМА КУЛЬТУРНИХ ІНІЦІАТИВ».

    Партнери: Французький Інститут в Україні, Книжковий Арсенал, Детальніша інформація за тел. 067 404 4402; 044 289 4829 імейл: rodovid.box@gmail.com

     

     431585_509099625803524_143527891_n

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    28 травня з 17.00 до 19.00

    Презентація книги “МАЛЕВИЧ”, яка відбудеться за участю автора Жана-Клода Маркаде (Франція) 28 травня 2013 року  з 17.00 до 19.00 (зала №2) в рамках проведення третього міжнародного фестивалю Книжковий Арсенал (вул. Лаврська 10-12 Київ).

     

    Презентація монографії переросте в круглий  стіл “МАЛЕВИЧ і УКРАЇНА”, на який запрошені дослідники українського авангарду Жан-Клод Маркаде (Франція), Дмитро Горбачов (Київ), Георгій Коваленко (Москва), Мирослава Мудрак (США), Тетяна Павлова (Харків), Олена Кашуба-Вольвач (Київ), Ольга Лагутеко (Київ) та інші. Модератор – д-р Тетяна Огаркова, редактор книги “МАЛЕВИЧ”, викладач Києво-Могилянської Акдемії.

    Організатор: РОДОВІД видавництво

    Парнери презентації: Французький Інститут в Україні/ Києво-Могилянська Бізнес Школа /Книжковий Арсенал

     

     

    29 травня о 18.00

    Зустріч учасників Києво-Могилянської Бізнес Школа із малевичезнавцями Жан-Клодом Маркаде та Дмитром Горбачовим в приміщенні школи за адресою:

    Модератор: Олександр Саврук, декан КМБШ

    Організатор: Києво-Могилянська Бізнес Школа

    Парнери презентації: РОДОВІД видавництво/Французький Інститут в Україні/Книжковий Арсенал

     

     

    31 травня о 17.00

    Лекція проф. Жана-Клода Маркаде “Характерні відмінності українсткого авангардного мистецтва першої четверті ХХ століття” в В ІЗОЛЯЦІЇ. ПЛАТФОРМІ СУЧАСНИХ ІНІЦІАТИВ (Донецьк)

    Організатор: ІЗОЛЯЦІЯ ПЛАТФОРМА СУЧАСНИХ ІНІЦІАТИВ (Донецьк) та РОДОВІД видавництво (Київ)

    Парнери презентації: Французький Інститут в Україні/Книжковий Арсенал

     

     

     

    page2image21024

  • Великий Пяток

    images

     

     

     

     

     

    282397

    s-2237-1

    s-12526

    nerydajmenemati

  • Lev Goumiliov (le fils du poète Goumiliov et d’Anna Akhmatova) sur l’histoire

     

     » И ведь мало кому приходит в голову, что в своё время прошлое тоже было современностью. Значит, видимое постоянство современности – обман, и сама она ничем не отличается от истории. Всё хвалёное настоящее – лишь момент, тут же становящийся прошлым, а вернуть сегодняшнее утро ничуть не легче, чем эпоху Пунических или наполеоновских войн. И как это ни парадоксально,именно современность мнима, а история – реальна. »

     » N’est-il pas vrai qu’il vient à l’idée de peu de gens que, en son temps, le passé était aussi contemporanéité. Cela veut dire que l’apparente permanence de la contemporanéité est une illusion, et qu’elle-même ne se distingue en rien de l’histoire. Le présent tant vanté n’est qu’un moment qui, sur l’instant, devient passé, et restituer le matin d’aujourd’hui n’est aucunement plus facile que restituer l’époque de guerres puniques ou des guerres napoléoniennes. Et aussi paradoxal que cela soit, la contemporanéité est fictive et l’histoire – réelle »

    Mon commentaire :  dans l’empirique de la vie, qui ne professe pas l’aphorisme faustien:

    Zum Augenblick dürft ich sagen :
    Verweile doch, du bist so schön !

    « A l’instant présent ne devrais-je pas dire :

    Reste encore, je t’en prie, tu es si beau! »

     

     

     

     

  • Des Femen et de la pudeur des journalistes

     

    Rundgang auf der Hannover-Messe… Plötzlich entblößt sich eine Femen-Aktivistin direkt vor den Augen der Kanzlerin – und die ist sichtlich entsetzt. Russlands Präsident Putin hält sich im Hintergrund (2.v.l.). Ihm gilt der Protest der Dame. Auf ihren Brüsten (nicht zu sehen) steht „Fuck dictator“, auf ihrem Rücken eine ähnliche Parole gegen Putin.

    Les journalistes allemands ne traduisent pas ce qui est écrit sur le dos de la fémène  : « Poutine, va te faire enculer » – un peu comme les Toinettes du « Monde » qui ont eu des pudeurs de vieilles filles en ne traduisant pas le lexique des « Pussy Riot » au cours de leur carrière « artistique », afin de ne pas compromettre leur action politique anti-poutine. De même le site d’opposition « gazeta.ru », ci-dessous, floute le mot « khouï » (bite) qui est dans l’inscription du dos de la fémène. Ah, les faux-culs!

     

    Путину понравилась акция Femen, которые разделись перед ним в Ганновере

    Фотография: Facebook Юрия Сапрыкина

     | «Газета.Ru»

    Владимиру Путину понравилась акция активисток украинского движения Femen, которые на ярмарке в Ганновере разделись по пояс перед ним и канцлером Германии Ангелой Меркель.

    «Что касается акции, она мне понравилась. В принципе, мы знали. Что такая акция готовится. Скажите спасибо украинским девушкам, они вам помогают раскрутить ярмарку», — цитирует президента «Интерфакс».

    Путин отметил, что не расслышал, что кричали активистки.

    «Я не очень расслышал, потому что секьюрити работают очень жестко. Такие здоровые лбы навалились на девчонок. Это, мне кажется, неправильно, можно было бы помягче с ними обращаться», — сказал он.

    Однако президент добавил, что для обсуждения политических вопросов раздеваться не обязательно.

    «Если кто-то хочет дискутировать по политическим вопросам, то лучше это делать в одетом виде, а не раздеваться. Раздеваться нужно в других местах», — пояснил Путин.